ДИТЯЧИЙ МОЗОК: ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ

15 січня 2026 року нейробіолог і педагог Джаред Куні Хорват виступив на засіданні Сенату США з тривожними даними. За його словами, покоління Z — ті, хто народився з кінця 1990-х до початку 2010-х — демонструє слабші результати у базових розумових навичках порівняно зі своїми батьками. І це вперше в сучасній історії.

Йдеться не лише про IQ. 📉 Знижуються показники уваги, пам’яті, грамотності, математичних навичок, уміння розв’язувати задачі та планувати дії. І це відбувається попри те, що діти навчаються довше, ніж будь-коли раніше.

Парадокс? На перший погляд — так.

На думку Хорвата, проблема не в самій школі, а в тому, як вона змінилася.

«За останні двадцять років розвиток когнітивних здібностей у дітей у більшості розвинених країн або зупинився, або розвернувся у зворотному напрямку», — йдеться в його роботах.

Він посилається на міжнародні дослідження — Programme for International Student Assessment (PISA) та Trends in International Mathematics and Science Study (TIMSS). Погіршення стало помітним із середини 2000-х років, а після 2010 року тенденція посилилася.

Головний фактор, який він називає, — масове впровадження екранів у навчальний процес. 📱💻 Планшети, ноутбуки, онлайн-платформи — усе це вважалося кроком уперед. Сьогодні оцінки звучать інакше.

Підлітки проводять перед екранами понад половину часу неспання. Значна частина — у школі. Але комп’ютер на парті не означає концентрацію. Навпаки — більше відволікань, швидке переглядання інформації, постійне перемикання між завданнями.

«Людський мозок формувався для глибокого, зосередженого навчання через живу взаємодію та стійку увагу, а не для фрагментарного сканування і постійного перемикання», — зазначає він.

Дослідження показують чіткий зв’язок: що більше екранного часу в класі, то гірші результати з читання, математики й природничих наук. 📊 Особливо страждає здатність аналізувати, узагальнювати та критично мислити.

Але є ще один фактор, який часто не враховують — вплив мікропластику, зокрема бісфенолу А (BPA). 🧪

Щороку у світі виробляється близько 8 мільйонів тонн бісфенолу А, і приблизно 100 тонн потрапляють у біосферу. Дослідження свідчать: BPA та його замінник — бісфенол S (BPS) — порушують баланс нервових сигналів у мозку.

Експерименти показали: навіть низькі дози BPA/BPS за місяць впливу змінюють передачу сигналів між клітинами мозку.

У 2023 році було виявлено, що у дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності рівень бісфенолу А і фталатів вищий, ніж у дітей без цього стану.

Вчені з Інституту неврології та психічного здоров’я Флорі в Мельбурні встановили шестикратне зростання ризику аутизму до 11 років у хлопчиків, чиї матері мали високий рівень БФА наприкінці вагітності.

«BPA може порушити гормонально-контрольований розвиток мозку плода чоловічої статі кількома способами, включаючи пригнічення ключового ферменту ароматази, який контролює нейрогормони і особливо важливий для розвитку мозку плода чоловічої статі, — сказала професор Понсонбі.
— Схоже, це частина головоломки аутизму».

Пригнічення ароматази може пояснювати, чому аутизм частіше діагностують у хлопчиків — приблизно 4–5 випадків на одну дівчинку. У дівчат він трапляється рідше, але нерідко має важчий перебіг.

Отже, мова йде не лише про гаджети чи школу. Це питання середовища, в якому зростає нове покоління — цифрового, інформаційного та хімічного. І всі ці фактори діють одночасно. ⚠️

#поколінняZ #освіта #діти #мозок #екрани #цифроваепоха #бісфенолА #аутизм #СДУГ #наука #здоровядiтей ... Побачити більшеДивіться Менше