Структура модулів

Ефективність впровадження у навчальному закладі інноваційних педагогічних та управлінських технологій

На зламі двох тисячоліть ми перебуваємо на шляху до суспільства знань. Тому оновлення змісту освіти – найперша справа. Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення технологій, духовного становлення особистості, створення умов для самореалізації її суттєвих рис у різних видах творчої діяльності.

Ефективність впровадження інноваційних педагогічних технологій

В організаційну основу діяльності нашого закладу покладено пошук та використання інноваційних форм та методів активізації педагогічного процесу.

Найпершою інновацією, здійсненою у нашій гімназії, була відмова від традиційної класно – урочної форми навчання та перехід на модульно –розвивальну. Зразу ж після першого року роботи в режимі цієї форми навчання стали очевидними переваги даної системи над класно – урочною. Детальніше теорію модульно – розвивального навчання я висвітлюю окремо.

Іншою інноватикою, застосованою у навчально – виховному процесі гімназії, був перехід перехід на рейтингову 100- бальну систему оцінювання навчальних досягнень.

Ефективність цієї системи полягає в тому, що вона стимулює учня до активної діяльності не тільки на модулях, але й в позаурочний час, давала можливість проструктурувати навчально виховний процес, максимально самореалізуватись кожній особистості. Для вчителя була унікальна можливість точно визначити рейтинг учня серед учнів класу.

Результативність 100- бальної системи оцінювання:

• значна активізація внутрішнього резерву гімназиста ;
• сприяння вихованню в учнів самоконтролю, самодисципліни, здатності до адекватної самооцінки ;
• орієнтація на досягнення найвищих академічних показників ;
• спонукання вчителя до створення відповідного дидактичного забезпечення, організації самостійної діяльності ;

Згодом уся наша освітянська галузь була переведена на рейтингову 12- бальну шкалу.
Важливим аспектом діяльності гімназії є орієнтація у вихованні на духовність як альтернативу існуючим моделям.
Значну увагу приділяємо курсу “Християнська етика”, який ведеться у 1-5-их гімназійних класах. Кожен навчальний рік ми розпочинаємо і завершуємо Святою Літургією в церкві. Кожен день перший модуль розпочинаємо з молитви. У кожній класній кімнаті під гербом України розміщено хрестик.

Традиційним стало у нас Свято гімназійної ватри, яке щорічно проводимо 14 жовтня на Покрову. Як правило, це похід у ліс, де поряд з іграми і розвагами кульмінаційним моментом є запалювання великої ватри, і першокласники посвячуються у гімназисти.

У нас є своя гімназійна хоругва, на якій зображена Матір Божа та слова “Дух, Наука, Думка, Воля”.

Нашими ідеалами є “Бог, Україна, Нація”.

Ефективність цього аспекту діяльності в тому, що все вищеописане створює особливу ауру, яка виховує в дитині шляхетність, відвертає її від непродуманих вчинків, підводить до висновку, що бути гімназистом – справа почесна і відповідальна.

Значну увагу також приділяємо гуманізації змісту навчальних дисциплін.

Наше суспільство все більше стає людино-центристським. Гуманізація не лише ставить людину в центр уваги, а й віддзеркалює систему ставлення людини до себе, до іншої людини.

Оскільки в основу діяльності нашого закладу покладено особистісно орієнтовану модель, то зміст і номенклатура навчальних предметів зумовлюються як державним замовленням, так і потребами особистості. Ми врахували динаміку різноманітних загальнонаукових і професійних інтересів та єдність між елементами змісту базового та шкільного компонентів.

Враховуючи важливу роль інформатики, ми здійснили таку розкладку годин інваріантної та варіантної складової, що даний курс вичитується у всіх класах. Запроваджено вивчення педагогіки та психології, введені студії розвивального напрямку: музична студія, студія фізичного розвитку, хореографія, театральна студія, літературна студія. Учні 6-7 класів вивчають автосправу.

Студії художньо-естетичного напрямку щорічно демонструють свою майстерність на творчому звіті-концерті, який проводиться в Будинку культури. У фойє організовуємо виставки робіт гімназистів, які задіяні до гуртків образотворчого мистецтва, художньої різьби по дереву та художньої вишивки.

Як результат, батьки можуть оцінити діяльність своїх дітей, порівняти з іншими, висловити своє задоволення навчанням їхньої дитини в гімназії.
Результат для гімназії: створюється потужна реклама переваги гімназії над загальноосвітньою школою.

Ще одним вагомим чинником результативності діяльності нашого закладу є диференціація навчання. В даному напрямку ми маємо особливо значні напрацювання, про що поведу мову окремим аспектом.

У своїй діяльності постійно намагаємося відстежувати результати навчально-виховних процесів. При цьому важливу роль відіграє педагогічний моніторинг, що означає систематичне спостереження аналізу стану системи.

Основний зміст моніторингової діяльності, здійснюваної в гімназії – одержання інформації про стан системи з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Практикую такі методи ведення моніторингу, як:

1. моніторинг навчальних досягнень кожного гімназиста зокрема, виведення коефіцієнту його самореалізації;
2. моніторинг результативності засвоєння знань (графіки);
3. моніторинг готовності вчителя до уроку;
4. моніторинг вихованості гімназиста;
5. моніторинг інтелекту гімназиста (тести за методикою Равена);

тощо.

Мета: одержання інформації й аналіз показників.

Ефективність і результативність:

• за допомогою одержаних результатів оцінюю особистісні якості і властивості учасників досліджень, тенденції динаміки цих якостей;
• аналізую стан освітньої системи гімназії;
• методом вимірів маю змогу аналізувати інформацію в динаміці, прогнозувати на цій основі подальший розвиток освітньої системи гімназії.

Крім усього вищесказаного зазначу, що одним із важливих чинників здійснення інноваційної діяльності є творчість вчителя, яка необхідна для формування нових поглядів, створення програм, підручників. Особливістю творчого стилю вчителя-новатора є також створення ним власної методичної системи.

Таких вчителів-новаторів є багато у нашому закладі. Серед 46 вчителів: 22 мають вищу категорію, 16 – І, 4 – ІІ, 4 – спеціалісти. 1 вчитель має звання “Заслужений вчитель України”, 6 – “вчитель-методист”, 11 – “старший вчитель”.

Вважаю, що всі ці вагомі результати, які має гімназія досягнуті завдяки впровадженню модульно-розвивального навчання.

Організація модульно-розвивального навчання.

Мета модульно-розвивального навчання: створення соціально-культурної моделі національної школи, яка б забезпечувала виховання компетентного громадянина демократичного суспільства.

Модульно-розвивальна система відрізняється від класно-урочної сукупністю базових компонентів, призначенням і змістом освіти, функціями вчителя і учня, технологіями і методичним забезпеченням педагогічної взаємодії, вимогами до наукового проектування і дослідного втілення цілого функціонального циклу навчального модуля. Саме це дає підстави визначати цю систему інноваційною, що комплексно розвиває національну освіту в напрямі гуманізації і демократизації суспільства.

Модульно-розвивальна система покликана реалізувати природній потенціал дитини. Класно-урочна – суто навчити учня.

Модуль – це соціально-психологічна інноватика в галузі освіти.

В модульно-розвивальному навчанні існує чітка система технологій:

• навчально-предметний модуль;
• дидактичний модуль;
• змістовий модуль;
• міні модуль.

Навчально-предметний модуль – це сукупність цілісного інтегративного бачення єдиної функціональної системи викладання конкретного предмету у логічному, послідовному структуруванні його курсів, розділів, тем.

Дидактичний модуль – це технологічна модель (граф-схема) завершених функціональних циклів змістових модулів конкретного навчального курсу окремого предмету, що вивчається протягом навчального року.

Змістовий модуль – це концепція викладання розділу, теми, що складає шість основних педагогічних технологій – міні-модулів:

• установчо-мотиваційний (У-М);
• змістовно-пошуковий (З-П);
• контрольно-смисловий (О-С);
• адаптивно-перетворюючий (А-П);
• системно-узагальнюючий (С-У);
• контрольно-рефлексивний (К-Р),

які повинні мати чітко визначені цілі та психолого-дидактичний зміст, предметно-засобове та науково-методичне забезпечення і сприяти максимальному зростанню особистісного потенціалу учасників навчально-виховного процесу на конкретному проміжку їх соціального співжиття.

Змістовий модуль – інтегрована система знань, норм і цінностей з конкретної теми, розділу з урахуванням названих особливостей, які визначається:

• граф-схемою;
• структурно-часовою моделлю;
• різнорівневими сценаріями модульних занять;
• розвивальними міні-підручниками,

і за структурою та етапами функціонування складається з окремих взаємозалежних одиниць – міні-модулів;

Міні-модуль – різноваріантна система предметно-діалогічних методів, що, залежно від етапу змістового модуля, утворюється з груп:

• викладу вчителем змісту курсу, розділу, теми, підтеми, введення учнів у проблемно-предметне поле з конкретної теми;
• демонстраційного розв’язування проблем вчителем і учнем (проблемний виклад, демонстраційний експеримент тощо), самостійною проблемно-пошуковою діяльністю учнів (учнівське дослідження, розв’язування практичних проблем) на основі домашнього завдання випереджального характеру, колективної проблемно-діалогічної діяльності вчителя і учнів (навчальний диспут, дискусія, ділова гра, евристична бесіда та ін.);
• дидактичне тестування учнів та виявлення як первинного, так і кінцевого рівня оволодіння та розуміння учнями знань, норм, цінностей; іншими видами контролю (диктант, автореферат тощо);
• виконання учнями системи вправ репродуктивно-перетворювального, коригуючого та творчого характеру для відпрацювання способів навчальної діяльності, використання знань у нових нестандартних умовах;
• структурування учнями з допомогою вчителя виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв’язків та закономірностей між новими поняттями та явищами, оформлення систематизованих знань в узагальнюючі схеми, таблиці та ін., розуміння учнем ролі та місця виучуваного матеріалу в курсі навчального предмету.

Висновок

Така модульно-розвивальна формула навчання орієнтує вчителя на викладання матеріалу укрупненими блоками, вивільняє час для розв‘язання творчих завдань і завдань практичного змісту, а найголовніше – дає можливість максимально правильно організувати самостійну роботу учнів, тобто перейти від процесу навчання до процесу учіння.

ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ПОВНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО

ЦИКЛУ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ (ЗА А.В.ФУРМАНОМ)

НАВЧАЛЬНИЙ МОДУЛЬ

ДИДАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ