Стоп булінг!

Телефони довіри:

Дитяча лінія – 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу – 116 000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116 123 або 0 800 500 335;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України з прав дитини – 044 255 76 75;

Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;

Національна поліція України – 102.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ТА БУЛІНГУ

Зупинимо булінг разом

Булінг  – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

 

За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. 25% – говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать – 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.

За даними доповіді ВООЗ в 2016 році, Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців).

Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв’язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібер булінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.

Джерело: https://www.stopbullying.com.ua

Чому булять?

Причепитись і висміювати можна будь-кого з різних причин: руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

  1. Вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії. Діти, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.
  2. Вважають, що дорослі не будуть звертати на це уваги.
  3. Вважають, що хтось заслуговує на таке ставлення. Або так себе заспокоюють.
  4. Вважають, що така поведінка є нормою
  5. Самі зазнали булінгу.
  6. Хочуть відчути силу та вплив. Прагнуть уваги та лідерства у групі.
  7. Інколи — через почуття самотності і невпевненості.

Що робити, якщо тебе булять?

Немає універсального та швидкого рішення, проте є п’ять кроків, які точно варто зробити, щоб впоратись із булінгом.

Якщо ти у ситуації булінгу:

  1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.
  2. Не бійся просити про допомогу — вона тобі необхідна.
  3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.
  4. Якщо трапилась будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся за допомогою до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.
  5. Проконсультуйся зі шкільним психологом, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Якщо ти поводишся як той, хто булить…

Булінг (від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Що робити якщо ти несподівано для себе зрозумів, що поводишся як той, хто булить:

  1. Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще.
  2. Дорослі дійсно переймаються тим, що відбувається. Навіть, якщо здається, що це не так.
  3. Булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому. Подумай, ти дійсно цього прагнеш?
  4. Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

Викресли булінг зі свого життя!

Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого?

Діти, які піддаються булінгу в школі, починають вигадувати приводи, щоб не ходити на заняття, прикидаються хворими. Стають замкнутими, втрачають смак до життя і перестають вчитися. Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого, і хочеш йому допомогти:

  1. Ти можеш бути тим, хто нарешті почне про це говорити.
  2. Якщо бачиш ситуацію булінгу, одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч.
  3. Якщо тобі пропонують приєднатися до булінгу або дивитися на те, що відбувається, рішуче відмовляйся.
  4. Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки. Порадь звернутися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте.

 

Матеріали інформаційної кампанії Мінюсту “СтопБулінг” для дітей та їх батьків

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

  1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
  2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
  3. Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти.
  4. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
  5. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
  6. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
  7. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
  8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  9. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.

Зразок заяви

 

 

Директору

Козівського ліцею  ім. В. Герети Козівської селищної ради

_________________________________________

_________________________________________

(прізвище. ім’я та побатькові заявника)

який (яка) проживає за адресою:

____________________________________

Заява

Прошу розібратись по питанню

(Опис ситуації та конкретних фактів)

Дата:

Підпис:

Поради батькам із попередження булінгу

Говоріть і слухайте вашу дитину щодня! Запитуйте, як минув день у школі: що  було на уроці, перерві, дорогою до та зі школи. Питайте про однолітків. Хваліть і заохочуйте дитину. Допоможіть їй пишатися своїми досягненнями та  відмінностями. Впевнені в собі діти рідше стають мішенню для булерів. Шукайте та розвивайте таланти і позитивні якості у вашій дитині. Це може  допомогти їй самоствердитись. 

Якщо ви помічаєте, що поведінка вашої дитини може бути причиною булінгу,  допоможіть їй змінити її, не звинувачуючи дитину. Розвивайте соціальні звички  своєї дитини. 

Підтримуйте контакт зі школою вашої дитини. Повідомляйте в деталях фахівцям  школи про всі випадки булінгу та беріть участь у розроблянні плану дій школи  стосовно випадку. 

Заохочуйте дитину до фізичної активності та занять спортом, оскільки фізичні  вправи сприяють кращій фізичній координації та зменшують напруження, що  підвищує самооцінку дитини та поліпшує відносини з однолітками. 

Батьки – найближчі люди. Заохочуйте дитину ділитись з вами своїми проблемами.  Пам’ятайте, що їй може бути соромно та страшно. Запевніть її, що вона не одна,  вислухайте її уважно й терпляче. 

Забезпечте дитині можливість отримати професійну психологічну підтримку. Дайте вашій дитині чітко зрозуміти, що булінгова поведінка – це серйозно, і ви не  терпітимете такої поведінки в майбутньому. 

Установіть чітку сімейну систему правил. Наслідки за порушення цих правил  дитиною мають бути послідовними та не ворожими. Подавайте власний  позитивний приклад дотримання цих правил. 

Проводьте більше часу з дитиною. Слідкуйте за тим, як ваша дитина проводить  свій вільний час. Познайомтеся із друзями вашої дитини, дізнайтесь, як і де вони  проводять час разом. 

Підтримуйте контакт зі школою. Підтримуйте та залучайте зусилля школи щодо  зміни поведінки вашої дитини. 

Підтримуйте таланти своєї дитини, допомагайте їй розвинути соціально прийнятну  та менш агресивну поведінку. 

Говоріть і слухайте вашу дитину щодня! 

Проводьте більше часу в школі вашої дитини! 

Долучайтесь до батьківських ініціатив, шкільних свят, екскурсій, акцій і шкільних  ярмарків з метою контролю та моніторингу атмосфери в школі, поведінки дітей. Будьте гарним прикладом! Щоразу, коли ви агресивно спілкуєтеся з будь-ким – ваша дитина вчиться, що булінг є нормальним ставленням 

Будьте впевненими, чи правильно розуміє ваша дитина, що таке булінг! Чітко поясніть дитині, що це за поведінка, що вона є не прийнятною і що це  ненормально бути агресором, потерпати від знущань або спостерігати, як із когось  знущаються. 

Створюйте здорові ненасильницькі звички! Почніть якомога раніше вчити дітей  того, чого не можна робити (штовхати, дражнити) і що необхідно роботи (бути  добрим, привітним, толерантним). Також навчіть дитину, що робити, якщо вона  або хтось інший опинився об’єктом знущань (звернутись до дорослого, попросити

Порядок подання та розгляду заяв про випадки боулінгу в освітньому закладі

Згідно Закону України « Про освіту», розділ І, статті 25, 26 керівник навчального закладу:

– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

– розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

– сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

– забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

– розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда

 

– Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Отримаваши скаргу на жорстоке поводження з дитиною у навчальному закладі керівник :

• Розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;

• З’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;

• Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.

До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний педагог) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.

Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із практичним психологом. З цією метою можна запровадити консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога, скриньки довіри, оприлюднення телефонів довіри, зокрема:

– Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

 

– Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;

– Гарячая лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

– Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

– Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;

– Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

– Національна поліція України 102. Новоприйнятий Закон передбачає низку штрафів за цькування. – Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

– Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

– Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

АЛГОРИТМ РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) 

  1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із  визначенням уповноважених осіб. 
  2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу  педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера,  керівника закладу освіти та скликається засідання. 
  3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення: – якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто  відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів  Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей; – якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то  він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою. 4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з  оригіналами підписів усіх членів Комісії. 
  4. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані  виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти. 

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення) 

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному,  фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних  комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно  інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному  або фізичному здоров’ю потерпілого, – 

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. 

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року  після накладення адміністративного стягнення, – 

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. 

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами  віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – 

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока  годин. 

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою  віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – 

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до  шістдесяти годин. 

Штрафи, які передбачено за знущання 

-Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн. 

-Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850-1700 грн. 

-Приховування вчителем факту цькування – 1700-3400 грн, або виправні роботи строком до одного  місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. 

Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки.